Академік Амосов і його персонажі на західний зразок реалізують принцип східної медицини лікувати не хворобу, а організм в цілому. Крім того, ге- роями оповідання, по суті, є не окремі люди, а людство в цілому. Між іншим, у нього спостерігаються окремі ознаки синдрому професійного вигорання (термін запроваджено психоаналітиком Х.Фрейденбергом 1974 р.): думки про суїцид, дратівливість, алкоголь як анти- депресант після невдалих операцій. Тому сучасна нелінійна фізика повертається до розуміння майбутнього як пер- шопричини. Недовіру між людьми і дисгармонію їхнього внутрішнього сві- ту посилює також недовіра репресивної системи до інтимного життя людини. Мотив недовіри в романі Н.Рибака є наскрізним і виявляється не тіль- ки в стосунках між найближчими людьми. Останній пункт є, власне, сегментом середовища, але з огляду на частотність і значимість у романі потребує виокремлення. З нашого погляду, представлена у романі «Професор Ратмиров» концепція героя цілком романтичпрогноз на 2023 рік для України від найсильніших екстрасенсів, оскільки заснована, як ми намагались довести у відповідному розділі нашої праці, на романтичній символіці, адже символ і міф – невід’ємні засоби художнього вислову романтиків У жанро- вому відношенні таку прозу можна назвати психологічно-метафізичною, попередницею інтелектуальної прози модерністів. І він любив слухати отих мрійників-винахідників, як і доскіпливо-скупих на обіцянки конструкторів. Його не турбує вибір мети чи її мо- ральне підґрунтя (мета – даність, що визначається традицією), він не зна- ходиться на роздоріжжі, як улюблені герої Ф.Достоєвського.
Назва повісті вказує як на внутрішні колізії хірурга, так і на дискусію з Поповським. Назва роману про фізиків «Час сподівань і звершень» – це, швидше за все, алюзія до біблійного вислову «час розкидати і збирати каміння». Книга «Ой крикнули сірі гуси» охоплює півстоліття, видається своєрідним ліричним інтермецо, воднораз «У напрямку протоки» – це, сказати б, інтермедія з майже цілковитим дотри- манням класичного закону єдності часу, місця і дії; до того ж це враження увиразнює подекуди графічне оформлення реплік, як у п’єсі (імітація «абсо- лютного теперішнього», пік сучасності). Наприклад, у Львові протягом перших трьох кварталів 2021 року в середньому туристи залишалися до 4-4,5 днів, тоді як у 2019-му цей показник становив 3,8 днів», – відзначає Ростислав Хома. З морально-етичного погляду, вони до сьогодні лишаються від- критими, як і у повісті М.Амосова. Волга, заво- лзькі далі, приволзька вольниця, прогулянки Волгою і вздовж її берегів зри- нають на сторінках роману не лише як тло дії. Далі бачимо її у способі викладу, коли внутрішній монолог переростає у внутріш- ній діалог. Очевидно, єврей- ство тут переростає рамки національності, набуваючи ознак метафори, сиг- налізуючи про втручання злої сили. Лікар пере- ймається ризиком оперативного втручання у критичній ситуації для хворо- го, обґрунтованістю передовірити операцію учням, правомірністю експери- ментів над хворими, сумнівами узгоджувати чи не узгоджувати власні дії з рішенням родичів пацієнта, чи продовжувати лікування, коли нема науково обґрунтованої впевненості і надії на одужання.
Для головного героя повісті М.Амосова це не є жодна проблема: він добре знає можливості своїх колег, критично і об’єктивно оцінює власні. У цьому сенсі протагоніст повісті – спадкоємець епохи Просвітництва і схожий на академіка Карналя з роману П.Загребельного «Розгін». Зв’язок технічного прогресу з соціальним – звичний мотив радянської літератури 70-х рр., тому Віктор Глушков з повісті Ю.Мушкетика «На круті гори», полемізуючи з Ві- нером, використовує той самий аргумент. «Час сподівань і звершень» репрезентував позицію радянської людини, наз- ви частин епопеї більше говорять про всесвітню перспективу оцінки. З одного боку, https://mandirme.in/%d0%ba%d0%be%d0%bb%d0%b8-%d0%b7%d0%b0%d0%ba%d1%96%d0%bd%d1%87%d0%b8%d1%82%d1%8c%d1%81%d1%8f-%d0%b2%d1%96%d0%b9%d0%bd%d0%b0-%d0%b2-%d1%83%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d1%96 є підстави констатувати традиційне для радянської літератури ідеологічне про- тистояння буржуазного Заходу (уособлення війни) і Радянського Союзу, що кажуть екстрасенси про війну 2023 року нібито бореться за мир у всьому світі, з другого ж – справу боротьби за мир покладено в основному не на радянські урядові кола, а на світову громад- ськість (Фредерік Жоліо-Кюрі, Ейнштейн, академік Шульга та ін.): «Члени Всесвітньої Ради Миру вже з’їхались. Певне ідеологічне роздвоєння помічаємо і в змісті твору. Однак лейтмотив цього твору – драматичні переживання медика з приводу професійних невдач.
Динаміка пошуку і боротьби – най- важливіша складова художньої концепції твору Н.Рибака. Н.Рибака зараховують до видатних представників соцреалізму в українській літературі. Поведінку Марченка зумовлюють вдача, виховання, дух часу, любов до істини. Часто любов у романах символізує життєву стихію, пророцтво для України 2023 повноту буття, щодо якої визначається інтелектуал з його способом існування та мислення. Він зрозумів це давно – задовго до війни, про початок якої не любив згадувати. Але потреба у комплексному вирішенні проблем повсякденної хірургічної практики спонукала до теоретичних роздумів та експериментів. Але Біблія не розсва- рювала, а єднала світи. Він мислить масштабно, як державний діяч, мислитель, промисловець, поет, інженер – не тільки лікар. Важливо не тільки вилікувати хворого, але й усунути причини виникнення хвороб, зробити людей щасливими. Вона може тільки відчувати, що кажуть екстрасенси про війну 2023 року якась інша істота змушує її робити вчинки, що суперечать попереднім цінностям та орі- єнтирам. Отже, поведінка Нерчина, що її можна схарактеризувати в координатах панівної психологіч- ної моделі того часу, ставала на заваді його порозумінню з Катериною.
